Ти світишся десь всередині
Далекими кілометрами
Дороги між дикими соснами
Зеленими. Орегонськими.
Що м'яко межуюють путь...
Ти тільки, я прошу, будь!
Ти пахнеш росою літньою,
Ромашковим чаєм з квітами,
Завареним зранку бабкою,
Картоплею і канапками,
Світанком несміло-тихим...
Ти тільки, я прошу, дихай!
Ти ходиш легкими кроками
У капцях до щенту стоптаних
Об сіру вселенську пилюку.
Але ти в свої теплі руки
Завжди, знаю, сонце ловив...
Ти тільки, я прошу, живи!
Немає коментарів:
Дописати коментар