Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила, 

Співала пісню дзвінку, голосну 

То знов таємно-тихо шепотіла.

Вона мені співала про любов,

Про молодощі, радощі, надії, 

Вона мені переспівала знов

Те, що давно мені співали мрії.

Леся  Українка

Цей вірш ми вивчали та розглядали ще в школі ,він мені тоді дуже сподобався :) В основному я про нього згадую весною ,адже це моя улюблена пора року ,і чомусь тоді коли весною ще прохолодно ,коли ще не зацвітають дерева ,не зеленіє трава. Кожного року весна в мене інша і по своєму особлива...

Це пора закоханості ,краси , квітучості, мрійливості ,заходу палючого сонця ,та ніжних хмаринок на небі. І звісно співу соловейка...